Кількість еритроцитів у крові

Вимірювання кількості еритроцитів виконується у складі загального аналізу крові. Цей важливий показник необхідний для діагностики на моніторингу перебігу багатьох захворювань та станів. У лабораторіях INVIVO ви зможете виконати загальний аналіз крові та отримати точні результати.

Що таке еритроцити?

Еритроцити (червоні кров’яні тільця) – це численні клітини крові, що займають до 40 – 45 % її обсягу. Синтезуються в кістковому мозку і живуть приблизно 120 днів, потім руйнуються в печінці, селезінці, судинному руслі.

В нормі еритроцити схожі на бублики з поглибленням у центрі або диски, увігнуті з обох боків. Завдяки такій формі вони можуть скручуватися і проникати навіть у найвужчі судини тіла.

На відміну від інших клітин, еритроцити не мають ядра: 98 % їхнього обсягу займає гемоглобін – білок, який зв’язує кисень. Будова молекули гемоглобіну така, що може переносити до чотирьох молекул кисню.

Головне завдання еритроцитів – доставка кисню з легких до тканин тіла, а вуглекислого газу – у зворотному напрямку, з тканин у легені.

За одну добу еритроцити дорослої людини переносять близько 800 л кисню та 200 л вуглекислого газу. Крім того, еритроцити беруть участь у транспорті поживних речовин та імунній відповіді на загрози, допомагають підтримувати кислотно-лужний баланс.

Еритроцити та група крові

На поверхні еритроцитів є сигнальні молекули – антигени А та В, які визначають групу крові:

• антигени А та В не визначаються – перша група крові;
• А – друга група крові;
• В – третя група;
• А та В – четверта група.

В лабораторії INVIVO дослідження на групу крові та резус фактор виконується як окремо, так і у складі пакету 17.02. «Передопераційна підготовка (малий)» та 17.03. «Передопераційна підготовка (повний)».

Показання для призначення загального аналізу крові

Це дослідження виконується для діагностики та моніторингу перебігу майже всіх захворювань. Крім цього, воно призначається у якості скрінінгового аналізу у профілактичних цілях. Також цей аналіз є обов’язковим при підготовці до хірургічних операцій або інвазійних досліджень.

При яких симптомах призначається загальний аналіз крові?

До найпоширеніших проявів захворювань, які можуть призводити до анемії, через які лікар може рекомендувати визначення кількості еритроцитів, належать:

• відчуття слабкості чи швидка втомлюваність;
• часті інфекційні захворювання;
• зниження рівня енергії;
• блідість шкіри;
• погіршення зору;
• головний біль або запаморочення;
• почервоніння обличчя;
• збільшення селезінки.

Підрахунок еритроцитів може знадобитися для регулярного контролю стану пацієнтів із такими діагнозами:

• захворювання кісткового мозку;
• деякі патології нирок;
• порушення системи згортання крові;
• хвороба Крона;
• довготривалі анемії;
• поліцитемія;
• злоякісні пухлини, оскільки хіміо- та променева терапія можуть пригнічувати утворення клітин крові в кістковому мозку.

При необхідності аналіз призначається у комплексі з іншими дослідженнями, який призначає лікар.

Показники норми

Рівень еритроцитів залежить від віку та статі. Саме тому він вказується у бланку лабораторії.

Найвищий рівень червоних кров’яних кліток найвищий у новонароджених, оскільки вони адаптуються до самостійного дихання. Після народження показники еритроцитів поступово знижуються.

Впродовж перших місяців життя їх кількість значно зменшується. Під час статевого дозрівання показники стабілізуються та приблизно до 16 – 18 років стають такими ж як у дорослих.

У похилому віці рівень знижується через старіння кісткового мозку та наявність хронічних захворювань. Крім цього, у жінок відмічається зниження рівня гематокриту.

Інтерпретація результатів

Розшифровкою результатів завжди повинен займатися лікар. Він враховує всі особливості стану здоров’я та інші показники загального аналізу крові. Крім цього, обов’язково враховуються референтні значення конкретної лабораторії.

Чому показники еритроцитів можуть знижуватися?

Такі показники червоних кров’яних кліток називаються «еритропенією».

До можливих причин зниження рівня еритроцитів відносять наступні стани та захворювання:

• Анемія через недостачу заліза, фолієвої кислоти або вітаміну B12. Ці речовини необхідні кістковому мозку для вироблення еритроцитів. Їх брак може говорити про неправильне харчування або захворювання кишечника.
• Нестача еритропоетину. Цей гормон, який синтезується у нирках та стимулює вироблення еритроцитів, може бути знижений у разі порушення функції нирок.
• Анемія, пов’язана з нераціональним харчуванням або дефіцитом білка. Такий стан зустрічається при недоїданні або дотриманні дієти з жорсткими обмеженнями.
• Отруєння токсичними речовинами. Наприклад, важкими металами: свинцем, ртуттю, кадмієм, міддю, миш’яком.
• Інфекційні захворювання. Деякі збудники або продукти їх життєдіяльності впливають на вироблення червоних кров’яних кліток, руйнуються їх або провокують кровотечу.
• Системні захворювання. Такі симптомокомплекси викликають поліорганні порушення, впливають обмін речовин і еритропоез. До таких патологій належить цукровий діабет і гіпотиреоз (дефіцит гормонів щитовидної залози).
• Аутоімунні захворювання. При таких патологіях імунна система помилково знищує клітини кісткового мозку та еритроцити. Наприклад, при аутоімунній гемолітичній анемії.
• Генетичні захворювання. Деякі порушення генів порушують вироблення еритроцитів, впливають на їх розмір та форму. У результаті кількість гемоглобіну в складі червоних кров’яних клітин зменшується.
• Зовнішні або внутрішні кровотечі. В першому випадку крововтрата провокується відкритими травмами. Внутрішні крововиливи спричиняються сильним забиттям або переломом, захворюваннями.
• Патології кісткового мозку та онкологічні захворювання – часто впливають на синтез еритроцитів або змінюють їх форму та розмір. Такі зміни викликають порушення вмісту гемоглобіну у червоних кров’яних клітинах.

Крім цих основних причин еритропенії, у жінок цей стан може викликатися фізіологічними процесами. Наприклад, при менструації. В таких випадках виявляється лише незначне зниження рівня еритроцитів. Після завершення він поступово відновлюється. Також фізіологічне зниження спостерігається під час вагітності, яка супроводжується токсикозом. В таких випадках жінці потрібно правильно скорегувати свій раціон, приймати призначені лікарем вітаміни та БАДи.

Наслідки еритропенії

Серце особливо чутливе до нестачі кисню, тому при наявності захворювань серцево-судинної системи еритропенія може погіршувати перебіг основної патології.

Тяжкість симптомів еритропенії залежить від того, наскільки швидко знижується концентрація еритроцитів у крові. Тривалий дефіцит розвивається поступово – впродовж тижнів або навіть місяців, оскільки організм певний час здатний компенсувати легке кисневе голодування.

У випадку гострої еритропенії, наприклад при масивній кровотечі, симптоми з’являються значно швидше – за кілька хвилин або днів. Такий стан може становити загрозу не лише здоров’ю, а й життю пацієнта.

Еритропенія у вагітних також є підставою, яка потребує уваги лікаря. У цей період зниження рівня еритроцитів нерідко призводить до кисневого голодування плоду та може спричиняти порушення його розвитку. Гостра форма еритропенії здатна провокувати загибель ембріона або стати причиною передчасних пологів.

Довготривала еритропенія у дітей є показанням для диспансерного спостереження. Саме у дитячому віці нестача еритроцитів може стати причиною порушення роботи внутрішніх органів та затримки розвитку.

Чому показники еритороцитів можуть підвищуватися?

Такі показники червоних кров’яних кліток називаються «еритроцитозом».

За походженням цей стан поділяється на первинний, який пов’язаний із генетичними мутаціями, та вторинний, виникаючий як наслідок інших захворювань і, зазвичай, самоусувний після їх лікування.

До різновидів еритроцитозу відносять:

• гіпоксичний – розвивається як відповідь організму на нестачу кисню;
• токсичний – формується внаслідок впливу шкідливих виробничих факторів, особливо хімічних речовин;
• стресовий – поєднує підвищення кількості еритроцитів із артеріальною гіпертензією;
• міогенний – спостерігається при надмірному фізичному навантаженні;
• паранеопластичний – найчастіше супроводжує нирково-клітинний рак або гепатоцелюлярну карциному.

Вторинний еритроцитоз може бути абсолютним або відносним (помилковим). У першому випадку кістковий мозок виробляє надмірну кількість еритроцитів, унаслідок чого їх концентрація у крові перевищує норму. Відносний еритроцитоз пов’язаний зі зменшенням об’єму плазми, що змінює співвідношення між рідкою та клітинною частинами крові. Такий стан виникає при сильному потовиділенні, блюванні, діареї або при масштабних опіках, коли площа ураження перевищує 30 % (для поверхневих) або 10 % (для глибоких), а у дітей – 5 % поверхні тіла.

Наслідки еритроцитозу

Підвищення кількості еритроцитів збільшує ймовірність утворення тромбів. Це може спричинити розвиток:

• ішемічного інсульту;
• інфаркту міокарда;
• тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) чи її гілок.

Прогноз залежить від того, що саме спричинило еритроцитоз, віку, супутніх захворювань, зворотної тактики лікування та ступеня тяжкості можливих ускладнень.

Лікування еритропенії та еритроцитозу

Лікуванням відхилень у рівні еритроцитів займаються терапевти, гематологи, імунологи та лікарі інших спеціалізацій. План терапії або хірургічної допомоги підбирають, враховуючи причину еритроцитозу або еритропенії, вік пацієнта, стадію захворювання та індивідуальні особливості стану здоров’я.

На завершення

Дослідження крові на кількість еритроцитів – важливе для кожної людини. Не нехтуйте призначеннями лікаря та виконуйте його вчасно.

У лабораторії INVIVO ви отримаєте точний результат. Крім цього, можуть виконуватися інші необхідні для діагностики дослідження. Отримати інформацію про всі аналізи, акційні пропозиції та найбільш зручні для вас пункти для виконання лабораторної діагностики можна на сайті invivo.ua. Також ви зможете створити особистий кабінет та скористатися послугами call center. INVIVO – це точність та турбота про здоров’я кожного українця!