Часто отруйні гриби маскуються під їстівні. Розрізнити їх можна за ледь помітними ознаками, які відомі не всім. Тому найперша порада для новачків – брати лише ті, які називають трубчастими або губчастими, зі зворотним боком капелюшка у вигляді губки. Такі гриби завжди є їстівними.
А ось серед пластинчастих різновидів зазвичай ховаються небезпечні поганки. Отже, про те, як відрізнити їстівні та отруйні гриби пластинчастого типу, варто поговорити детально.
Існує декілька пар, які в наших лісах зустрічаються найчастіше.
Зелена сироїжка та бліда поганка
Зовні вони подібні одна до одної. Але якщо сироїжку можна безпечно куштувати навіть в сирому вигляді, то для смертельного отруєння блідою поганкою достатньо четвертинки капелюшка. Ось основні відмінності:
- Вольва або мішечок. Якщо знизу ніжки є утворення, що нагадує стакан, з якого росте гриб, обережно: перед вами бліда поганка. У сироїжки ніжка рівна, без потовщення знизу.
- Спідничка на ніжці. Вона є в отруйного гриба й відсутня у їстівного.
- Колір пластинок. У сироїжки вони можуть бути жовтуватими або сіруватими, у блідої поганки – завжди білосніжні.
Також бліду поганку часто плутають з лісовою печерицею. Вона, на відміну від сироїжки, має спідничку. Проте вольва у печериць відсутня, а пластинки капелюшка мають жовтуватий або коричневий відтінок.
Справжні та несправжні опеньки
Вони дуже подібні одна до одної, але все ж відмінності є. Це плівчасте кільце на ніжці та вкритий лусочками капелюшок справжнього опенька та світлі пластинки зі зворотного боку.
Натомість у несправжнього опенька кільце-спідничка відсутнє, капелюшок є гладким та має більш насичений колір, а пластинки зазвичай чорні, зеленуваті, оливкові.
У літній сезон, збираючи опеньки, ви можете натрапити на галерину облямовану. Це дуже отруйний гриб, небезпечний, як бліда поганка. Він дуже подібний до справжнього літнього опенька, ба більше, може рости навіть поряд з ним, на тому ж пеньку.
Впізнати галерину можна по волокнистій ніжці, на якій відсутні лусочки, та специфічному борошнистому запаху. На відміну від справжньої опеньки, яка любить листяні дерева, поганка обирає переважно хвойні породи.
Справжні та несправжні лисички
Несправжня лисичка не несе смертельної небезпеки та навіть вважається умовно їстівною. Проте якщо ви не бажаєте отримати розлад шлунку, краще брати гриби:
- жовтого або світло-помаранчевого кольору;
- із капелюшком, що має хвилясті краї;
- з товстою щільною ніжкою, яка плавно переходить у капелюшок.
Уникати слід лисичок занадто яскравого помаранчевого відтінку, наближеного до червоного, з ідеально рівними краями капелюшка та тонкою порожнистою ніжкою.
Додатковою ознакою їстівної лисички є приємний, злегка фруктовий запах. Але тільки на нього орієнтуватись не варто.
Це лише декілька порад стосовно того, як не покласти до кошика отруйний гриб. Схожих пар існує багато. Тому найперше правило грибника: не впевнений – не бери!
